Придбав отаку коробочку із коробочками, щоб складати туди коробочки для коробочок )))

Хоча сама штука невеличка (25х20х16), та коробочки виявилися достатньо довгими, щоб туди влізли і пінцети, і запасна свічка запалювання, і мої крафтові перехідники кріплення телефона на штатив. Тепер увесь мотлох брязкає у одному місці.Ну, майже весь…. Іще одна коробочка на підході…. 

Ну і для відповіді на питання, “навіщо було затівати оці катавасії із подовжувачами” - відповідь - щоб позбутися (насправді недопустити) конструкцій на кшалт таких:

Очікувано, що 12 розеток не вистачило би (вірніше, не все можна підключити у єдиному місці, бува трошки не вистачає довжини провода), тому навздогін доїхав фінальний (на сьогодні) учасник - отакий навісний блок розеток. Бувають різні конфігурації, я взяв покомпактніший із максимумом USB.

Я ж не буду підключати до UPS тільки один NAS, це було би нечесно і нерозумно.

А хто це у нас тут такий гарненький? А це мій перший UPS! Живучи вже більше десятка років на ноутбуках, я ніколи не відчував у них потреби - якщо світло пропадає у будинку, то скоріше за все і обладнання провайдера відключиться, а якщо пробки - то роутер перезавантажиться за кілька хвилин, не страшно.

Відразу декілька іграшечок доїхало сьогодні - перевагу в логістиці мають харчі і туалетний папір, а не залізячки, тому чекати довелося довго. Однак оця цяцька на 12 розеток + 5 USB має суттєво зменшити ентропію мого шкафчика. Життя в 21 сторіччі вимагає постійної зарядки, і не лише фізичних вправ щоб не росло пузо, а і електричної. 

Відвик від корпусних комп’ютерів із великими вентиляторами…
Всьог-навсього півроку пройшло із тої знаменної чорної п’ятниці, як в мене оселився Synology - i осьо як виглядають його (її?) нутрощі сьогодні.

• Сушачічная!

Навіть коли потрібна всього лише одна сімка, чомусь телефонів у домі забагато…

Карантин, стрес, погана погода - доводиться боротися шопінгом. Давно лежав у мене в спискові покупок - все марно чекав на знижку, переживши дві чорні п’ятниці. Аж ось зненацька трошки подешевшало, то я і вирішив таки закрити гештальт і взяти старшого брата у напарники до мого кишеньково-щоденного Style. Ось так у родині з’явився ще один Лезерман.