Щось мене дістала повільна робота Мінта, особливо у порівнянні із звіром-машинкою на роботі.

Дописав у /etc/fstab  опції noatime,nodiratime та виконав підглянуту команду

tune2fs -O has_journal -o journal_data_writeback /dev/sda5

щоб відключити журнал на кореневому розділі. Чекаю, поки синхронізується Дропбокс та спробую перезавантажиться.

Тепер в мене замість отакого набору планок

по 2 гіга стоїть отака “сладкая парочка”:

DDR3 133MHz по 4 гіга кожна.

Їжжу на роботу веліком! Урря :)
З причини, що половина шляху - по Хортиці, проблема дихання вихлопними газами зменшена вдвічі, машин майже немає.
До того ж, виходячи приблизно в той самий час із дому, на роботу я потрапляю на 20-40 хвилин раніше, аніж їдучи маршруткою: нема часу очікування, нема пауз на кожній зупинці, не треба йти кілометр пішки, та і маршрут велосипедний трохи коротший, кілометри на чотири. Правда, ця перевага дещо нівелюється необхідністю переодягання в офісний одяг, на яке втрачається суттєвий шмат часу.
Однак стикнувся із двома іншими труднощами:
1. спина під рюкзаком пітніє дуже активно в порівнянні із усим організмом. практично, лише вона одна.
2. нема змоги слухати аудіокниги по дорозі.

Таки прикрутив діскусівські коментарі до Блоггера.

Приношу вибачення за втрачені каменти, як знайду, як їх перенести - обов’язково поверну.

У кого форма нових коментів не відображається - доведеться дозволити яваскрипт на цьому домені.

Буду я мабуть відкочуватися назад на 3 версію Firefox, бо 4 шось раз за разом вилітає на вінді - гора відкритих вкладок, і бац - креш.

Із трійкою такого не було, не було…

За 8 днів, що минули від старту створення локального репозиторія, скачалось 39 Гігабайт і дійдшо до літери L у найбільшому репозиторії universe.

Погано жити із повільним інтернетом. А в основному так дового того, що після кожного розриву закачування спиняється і відновлюється тільки
а) вручну
б) після перехешування вже скачаного.

сьогодні весь день перераховувалися ці 39 гіг. як же буде потім із оновленням цього добра?

Як я писав, роблю локальне зеркало репозиторіїв - щоб парк лінухових машин оновлювався швидко і по Езернету.
Для цього підключив до віртуалки 100-гіговий диск, і зараз спеціально навчений скрипт качає репи для двох архітектур (i386 та amd64) одного дистрибутиву - 10.10.
Якщо ті проценти, що скрипт виводить на екран, не брешуть - то кінцевий розмір зеркала буде порядку 60 гіг. Думаю, мені доведеться викачувати і для 11.04 (а в перспективі - і для 11.10), тому розширення розділів за допомогою LVM набуває практичного сенсу і навіть необхідності.
Як докачається (зараз близько 15%), буду пробувати і відписувати рекомендації там.

Не люблю середу.

Хочу працювати так, щоб у середу займатись бекапами і тестуванням, а у п’ятницю - знайомством із новими матеріалами.

Нещодавно в мене з’явився власний домен: http://disfinder.com

На ньому тепер ньому розміщеється мій тумблерівський блог, той що http://disfinder.tumblr.com

Тут же - на сторінці <p.disfinder.com> буде блог на блоггері. Трохи поковбашусь із темами - щось усі “блоггер” хвалять. Подивимося, що з цього вийде.

Трохи напрягає існування аж трьох щоденників - цього, на ЖЖ та на Тумблері.

Основний розподіл наразі такий:

• Тумблер - лише про айті, причому хоча б із мінімальною користю
• ЖЖ - про життя особисте
• тут - про айтішне без користі. Наприклад, “Мікрософт купила Скайп. Ой ой ой.”

Приємного читання, мої дорогі читачі!

Не хотів нічого писати, та попала по дорозі до магазину в око картина, яка дуже наочно ілюструє відношення до Перемоги і ветеранів як нашої влади, так і певного кола громадян.
Фото зі стіни приватної кав’ярні. На знімку не дуже видно, але око помітило: під наклеєними словами “День Победы"раніше було “День защитников отчизны”.

Посмотреть на Яндекс.Фотках