Що де лежить
October 23, 2025
Історичний екскурс #
У якийсь момент свого життя, на рівні середнього-старшого шкільного віку, я став домашнім експертом із питань “що де лежить”
Будь-яка домашня річ, інструмент абощо - відстежувалося мною автоматично і на питання “а де наша викрутка із чорною ручкою?” я впевнено знав, що вона учора крутила щось назовні біля велосипеда, і там і залишилася, замість своєї звично шухляди у хаті.
Здається, тоді я міг - принаймні, зараз я так можу - відтворити в голові уявну картину будь-якого ящичка, шухлядки, коробки, коробки в коробці із коробками коробок і “віднайти”, що фотографія, випадково зроблена на полароїд десяток (півтора?) років тому у барі із друзями лежить у маленькій зеленій коробці із магнітною кришкою (коробка від мп3 плеєра) у коробці із магнітиками у коробці із коробками.
Я можу уявно “відкрити” дверцята якоїсь своєї шафки, “підняти” коробку із мотлохом і “побачити” що там внизу лежать стержні для мого японського механічного супер-тонкого (0.3 мм) олівця, разом із затирачками поряд із вікторіноксівсьвою точилкою для ножів. А сам олівець - ось у отій кишеньці рюкзака, а у сусідній - ізолєнта і плоскогубці.
Преамбула #
Криптоніт цієї “суперздібності” - це переїзди. Під час запаковки-розпаковки мозок бачить так багато речей, так багато разів і у так багатьох місцях - спершу потикати туди, перекласти сюди, бо краще влазить, менше труситься, коробка одна, коробка друга, всі однакові…
Розпаковка - все одразу розпакувати ніколи не виходить, спершу найнеобхідніше, потім пошуки потрібного, знову бачиш одну і ту саму річ то тут, то там, то врешті на її фінальному місці - ой ні, треба перекласти, бо тут дитина достане і поламає…
Такий потік інформації перевантажує якусь ділянку мозку, відповідальну за “що де лежить” і вона починає глючити. False positive & false negative летять косяками: думаєш що зарядка на старому місці - а там навіть розетки немає, згадуєш де аптечка із пластирями - а вона вже 50 разів по кімнаті перемістилася за 5 днів замість свого постійного місця у ванній у шафі зліва згори (о так, я чітко памʼятаю, де мала би бути - але там нема)…
Власне проблема #
Я не памʼятаю, куди подів свої домашні сервери.
Я був абсолютно упевнений, що вони в певному місці на поличці у коморі - бо там стоїть зараз UPS, то ж логічно що і сервери я поставив поряд.
Але там їх немає.
Більше того - я не зміг їх знайти. А це ж не голка в стозі сіна, це дві чималі і важкенькі коробочки.
Кілька останніх переїздів туди-сюди плюс паніка “дня Х” - коли я похапцем розбирав і ховав електроніку від потопу призвела до того, що відновити послідовність своїх дій тої ночі/ранку/днів я не можу.
Раз UPS стоїть на поличці - то значить я все розібрав, повідключав і кудись подів. Але куди? У велику синю шафу? Чи у шухлядки білої?… І те, і інше потім довелося вивозити, то невже я міг забути витягти 100+ терабайт і більше тисячі доларів вартості заліза (а цінність даних і поготів) і залишити то всьо на розсуд перевізників?… Та ні, не може бути бо такого не може бути поки я ще здатний ворушитися. Але знайти ніде не можу.
Забрав із собою при виїзді і потім у клопотах забув на тимчасовій квартирі?
Залишив і вони десь у недорозпакованих коробках?
Все-ж десь запхав так глибоко і старанно, що сам не можу знайти?
Неясно. Але за сьогоднішній вечір я постарів на кілька років, однозначно.