Раз кубунту, два кубунту, три.....

November 28, 2007

Сьогодні вдень був проведений перший експеримент с африканським лінуксом.
Він являв собою наочну ілюстрацію того, що не можна без пива інсталювати операційні системи :)
Умови задачі: поставити Кубунту на віртуальну машину.
Мета роботи: оцінити процес установки, передбачити тонкощі процесу заради їх урахування при встановленні на реальну машину.

Хід роботи.

Введення. Диск Кубунти, котрим я володію (7.04 для і386) являє собою лів-дистрибутив. При його загрузці отримуємо КДЄшний дескоп, на котрому валяється одинока іконка “Install”.
Загрузив його на своєму багатострадальному компʼютері (котрий 750 Мгц), виділивши віртуалці 180 метрів памʼяті. Завантажилось із відчутними лагами. Реакції на клік по згаданій іконці не спостерігається. Напрошується висновок “без ног не слышит”…
Експеримент переноситься на 1600-мегагерцовий процесор, виділяється 256 мегабайт. Хоча і зі все тими ж лагами (вінчестер повільний), але тепер реакція присутня.
Запускається (ура) графічний інсталятор, котрий проводить по шести крокам.
1. Вибір мови (установки та системної). Обрали українську.
2. Вибір клавіатурної розкладки. Досить широкий. Обираєм державну.
3. Вибір часового поясу - СГЧ+2.
4. Вибір з двох пунктів - ставитись автоматом на весь вінт чи розбивати його руками. Обираємо руками.
5. Власне, процес розбиття. Нагадує фрішний редактор у графічному середовищі, до якого додали шкалу партицій із PartitionMagic.
(ось зараз, в процесі написання, дійшло - а чого ти, хлопче, скріншоти не робив, га?).
6. Запитання “Ви впевнені? Вся інформація на жорсткому диску……..”.
Твердим вказівним пальцем (а чого хвилюваться - віртуалка ж) клацаю кнопку “Ага, впевнені”.

І впродовж трьох годин спостерігаю шкалу прогресу із змінними написами:

• “форматування /”
• “форматування /tmp”
• “форматування /usr”
• “форматування /home”
• “форматування swap”
• “копіювання файлів…”

Терпіння вистачило лише до 25%. Після чого установка була брутально перервана і почалась
Робота над висновками:

1. ані вінчестер 4000 rpm, ані процесор 750 Mhz не є прийнятним полігоном для тестування сучасних операційних систем
2. процес установки могло гальмувати те, що проходив він в іксах, одначе, як на мене, гальмів все ж забагато. Порівнюю із Фрі 5.2 і 6.2, котра ставилась на віртуалку протягом години.
3. відсутність вибору складових частин ос - суттєвий мінус. однак ніде мене не спитали, а чи хочу я ставить (наприклад) ОпенОфіс та і не повідомлялось, а що ж взагалі ми ставим.

Оцінка: на слабеньку трієчку. В планах перездача із використанням переваг обох машин (мегагерців/мегабайтів одної і гігабайтів другої) знов-таки на віртуалці. Бо моє ставлення до цього лінуха сьогодні сильно похитнулося і пускати його до реальної машини покищо боязно.