про державу, службу і гроші

October 6, 2009

вже не пам’ятаю, кому казав кому ні - довелось мені не так давно виграти обласний конкурс. Якщо точніше, то обласний етап всеукраїнського конкурсу. І якщо ще точніше - то розділити перше місце із працівником обласної структури. я вже не знаю, щот там вплинуло на журі, що вони вирішили зробити 2 перших місця, може - що я звичайний собі сільський хлопець.
так чи інакше, а перемога все-таки є, прославив район на всю область (причому без сарказму). обіцяли премію - а нічого не дали. я посумував, та вирішив - криза, що ж поробиш. людям он на зарплатню не вистачає.

однак, я б не писав цих рядків, якби історія не мала продовження. коли із області на мою роботу прийшов офіційний запит характеру “чи поїде ваш переможець у київ?”, начальство мені відповіло: “за власний рахунок - будьл ласка”. я трохи здивувався (все ж таки конкурс державний, то і відрядження має бути за державний кошт), але погодився. вирішив, що так чи інакше, а буде нагода побачити київських друзів та родичів. поїду.

однак і це не все про гроші. пройшов місяць. наступного тижня - етап конкурсу у києві. телефонують мені вже обласне керівництво і заявляють: “ти якщо будеш їхать, то принось нам гроші - 145 грн. в один бік.”

отак. мало того, що їхать власним коштом, так ще й автобусом, схоже. а я хочу поїздом. і тепер думаю, а чи хоча б житло нам нададуть? чи будемо на вокзалі ночувати? бо конкурс три дні триває.

оці всі факти наводять на дуже невтішні міркування щодо держави і відношення до кадрів і людей. піду погуляю, подумаю - чи треба воно мені…