November 28, 2007
Сьогодні вдень був проведений перший експеримент с африканським лінуксом.
Він являв собою наочну ілюстрацію того, що не можна без пива інсталювати операційні системи :)
Умови задачі: поставити Кубунту на віртуальну машину.
Мета роботи: оцінити процес установки, передбачити тонкощі процесу заради їх урахування при встановленні на реальну машину.
Хід роботи.
Введення. Диск Кубунти, котрим я володію (7.04 для і386) являє собою лів-дистрибутив. При його загрузці отримуємо КДЄшний дескоп, на котрому валяється одинока іконка “Install”.
Загрузив його на своєму багатострадальному компʼютері (котрий 750 Мгц), виділивши віртуалці 180 метрів памʼяті. Завантажилось із відчутними лагами. Реакції на клік по згаданій іконці не спостерігається. Напрошується висновок “без ног не слышит”…
Експеримент переноситься на 1600-мегагерцовий процесор, виділяється 256 мегабайт. Хоча і зі все тими ж лагами (вінчестер повільний), але тепер реакція присутня.
Запускається (ура) графічний інсталятор, котрий проводить по шести крокам.
1. Вибір мови (установки та системної). Обрали українську.
2. Вибір клавіатурної розкладки. Досить широкий. Обираєм державну.
3. Вибір часового поясу - СГЧ+2.
4. Вибір з двох пунктів - ставитись автоматом на весь вінт чи розбивати його руками. Обираємо руками.
5. Власне, процес розбиття. Нагадує фрішний редактор у графічному середовищі, до якого додали шкалу партицій із PartitionMagic.
(ось зараз, в процесі написання, дійшло - а чого ти, хлопче, скріншоти не робив, га?).
6. Запитання “Ви впевнені? Вся інформація на жорсткому диску……..”.
Твердим вказівним пальцем (а чого хвилюваться - віртуалка ж) клацаю кнопку “Ага, впевнені”.
...November 28, 2007
Виявляється, в моїх домочадців зовсім інший розпорядок життя.
В той час, коли мої сірі клітини прокидаються і починають нормальну продуктивну діяльність, запрошуючи підкріплення у вигляді чаю (безперервно) та цигарок (раз на 60 хв), в домі вже всі сплять, аж ніяк не радіючи шуму закипаючого чайника та грюкоту дверей. Власне, цим і пояснюється як відсутність записів у журналі, так і певна пауза у інших видах заочного спілкування. Ну не до снаги мені вранці включати компа і писати листа. А пообіді знаходиться домашній клопіт. Чи точніше, знаходяться люди, які його знаходять :)
Поміркувавши, вирішив як найближчий спосіб боротьби з цією ситуацією обрати зміну свого образу життя. Нечесно до обіду спати, а потім позбавляти сну ні в чому не повинних людей. Зараз проводяться пошуки зовнішньої сили для стимуляції раннього підйому == роботи, а також ментальна праця над своєю особистістю.
...November 5, 2007
Событие, к которому все так долго готовились, наконец наступило!
зайняв дуже небагато часу у порівнянні з потраченим на стягування барахла в Запоріжжя.
Склалось в коробки/пакети/сумки за два дні, а зверху поклались два велосипеди (ага, отакий я, в мене теж чотири колеса є :)
Майнула невесела думка: все моє життя, навіть разом з купою непотрібного фуфла - помістилося в один легковий автомобіль. Перевезли усе Славутою - як виявилось, дуже місткою машиною.
...October 15, 2007
Итак, вашему вниманию предлагается первая часть борьбы с Укртелекомом ради “ОГО” какого интернета. Оказывается, существующая линия не есть подходящего для АДСЛ качества. Сопротивление отрезка 1100 Ом, расстояние меньше километра, может спецы скажут свое “фу” по поводу телекомовцев?
И если чукча хочет интернета, то пусть чукча новую линию и тянет. Но чукча не дурак (и, по секрету - не чукча:), решил обойтись малой кровью. Было выдвинуто и согласовано ключевое решение - тянуть линию по воздуху. Между деревьями, ага. По местности, где гуляют стаи алкашей и, вполне вероятно, из здорового детского любопытства, присущего всем идиотам, элементарно могут дернуть за веревочку - а может, зазвенит где-нибудь?
Но - воленс-неволенс, скрепя сердце, протянули мы таки эту пару, как мона видеть на хвото. Получилось достаточно кривовато, это невзирая на то, что я усердно напевал, мол “мы монтажники-высотники, да”….
...October 4, 2007
--
October 3, 2007
Самой заметной переменой пожалуй будет смена жадного оператора номера телефона.
Кроме того, я окончательно решил - я еду домой. Даже ДОМОЙ.
Там сколько дел невыпитых стоит. Правда, большая часть их все-таки валится или уже упала, ну так тем более нужно ударить автопробегом по бездорожью и разгильдяйству!
Дайош пятилетку в три года!
Ура подъему сельского хозяйства!
Построим коммунизьм на отдельно взятой улице!
Ну и в том же духе. Даст бог интернета - опишу майн кампф с иллюстрациями. А пока что есть только небольшой ТуДу-лист, помещенный тут специально с целью вычеркивания пунктов из него по мере их выбытия (али реализации, али начхательства).
...